Це найдавніше язичницьке дійство , яке дійшло до нас. Воно збереглося єдино лише у відірваному від християнського світу непрохідними лісами та болотами селі Сварицевичі.
Цей день ще називали “Діди”.
У суботу палили свічки, а в неділю вдосвіта до лісу йшли Куща збирати.
На Кущі - найвродливішій дівчині - вишиванка, весь одяг з прикрасами. Було, й дукачі свої дівчата їй повіддають. Підпережуть Кущ крайками, позатикають під них гілля берези, клена чи липи. На голову одного або й п’ять-шість віночків покладуть, щоб не пізнали, хто ж той Кущ. Тоді вже йдуть до села. Хлопці Куща оберігають, щоб чужі не обірвали та не забрали гостинці. В селі кожна хата і подвір’я, прибрані зеленню, зіллям: гілки липи, берези, вкопані в землю. Господарі з нетерпінням чекають Куща, бо в тих господах, де його не було - чекай усякого лиха.
Цей день ще називали “Діди”.
У суботу палили свічки, а в неділю вдосвіта до лісу йшли Куща збирати.
На Кущі - найвродливішій дівчині - вишиванка, весь одяг з прикрасами. Було, й дукачі свої дівчата їй повіддають. Підпережуть Кущ крайками, позатикають під них гілля берези, клена чи липи. На голову одного або й п’ять-шість віночків покладуть, щоб не пізнали, хто ж той Кущ. Тоді вже йдуть до села. Хлопці Куща оберігають, щоб чужі не обірвали та не забрали гостинці. В селі кожна хата і подвір’я, прибрані зеленню, зіллям: гілки липи, берези, вкопані в землю. Господарі з нетерпінням чекають Куща, бо в тих господах, де його не було - чекай усякого лиха.
